МетеоПульс

Полярне сяйво: прогноз на сьогодні й завтра

Де сьогодні вночі видно полярне (північне) сяйво і чи є шанс побачити його в Україні. Карта сяйва над Європою, прогноз індексу Kp на три ночі за київським часом і поради, куди й коли дивитися.

  • Сяйво вночіЛише Лапландія
  • Шанс для України0 % — треба Kp 8–9
  • Остання буря8 листопада, G1, Kp 5

Прогноз Kp — NOAA, 10 листопада о 14:30 · карта OVATION — 11 листопада о 02:44 за Києвом

Карта полярного сяйва над Європою

Зелена смуга — де сяйво ймовірне за моделлю NOAA OVATION. Пунктир — звідки сяйво видно низько над північним обрієм при різному Kp.

45°50°55°60°65°70°УКРАЇНА0 %Kp 5Kp 7Kp 9КиївЛьвівХарківОдесаВаршаваРигаГельсінкіСтокгольмОслоТромсесмуга сяйва
≈ 1 600 кмвід Києва до краю сяйва — 65° пн. ш., північ Швеції й Фінляндії
  • 3–7 % — слабке світіння низько на обрії, від 65° пн. ш.
  • Kp 5 · G1 — Осло, Стокгольм, Гельсінкі
  • Kp 7 · G3 — Польща, північ України
  • Kp 9 · G5 — уся Україна, аж до Одеси

Модель NOAA OVATION на 11 листопада о 02:44 за Києвом · смуга — довготи 20–40° сх. д. · карта спрощена, лінії Kp орієнтовні · оновлюється кожні 30 хвилин

Прогноз сяйва на 3 ночі

Kp по 3-годинних інтервалах за київським часом, з 17:00 до 05:00. Пунктир угорі — Kp 8, з якого сяйво стає видно в Україні.

Минула ніч 10→11 листопада

  • Макс. KpKp 3,0 · спокійно
  • Сяйволише Лапландія
  • Українане видно

Сьогодні вночі 11→12 листопада

  • Макс. KpKp 3,0 · спокійно
  • Сяйволише Лапландія
  • Українане видно

Завтра вночі 12→13 листопада

  • Макс. KpKp 2,0 · спокійно
  • Сяйволише Лапландія
  • Українане видно
  • 0–3 спокійно
  • 4 збурено
  • 5 буря G1
  • 6–7 G2–G3
  • 8–9 G4–G5 — сяйво в Україні

Прогноз NOAA SWPC від 10 листопада о 14:30 за Києвом; минулі інтервали — фактичний Kp. Стовпчик — 3 години, підпис — їх початок.

Коли і куди дивитися в Україні

  1. Чекайте прогнозу Kp 8–9

    Це бурі G4–G5: G4 буває в середньому кілька разів на рік, G5 — кілька разів за 11-річний цикл Сонця, найчастіше біля його максимуму. NOAA попереджає про них за 1–3 дні — новина з’явиться на МетеоПульс.

  2. Дивіться на північ

    Над Україною сяйво стоїть низько над північним обрієм — багряне, рожеве, рідше зелене. Потрібен відкритий горизонт без будинків і дерев.

  3. Ближче до опівночі

    Найкращий час — приблизно з 22:00 до 02:00 за Києвом, у ті 3-годинні інтервали, де в прогнозі найвищий Kp.

  4. Подалі від світла, з телефоном

    Виїдьте за місто. Камера телефона в нічному режимі бачить сяйво яскравішим, ніж око: на фото воно часто є, коли на око ледь помітне.

Коли сяйво бачили в Україні

Два найяскравіші випадки останніх років — обидва під час бур рівня G4–G5.

10–11 травня 2024G5

Kp 9 — найсильніша буря з 2003 року

Де бачили
  • Волинська
  • Тернопільська
  • Хмельницька
  • Одеська
  • Миколаївська
  • Дніпропетровська
  • Харківська
  • Донецька
Кольори
  • багряний
  • фіолетовий
  • червоний

Сяйво бачили по всій країні, від Волині до Одещини, — на півночі неба й навіть над головою.

10–11 жовтня 2024G4

Kp 8+ — після спалаху X1.8 9 жовтня

Де бачили
  • Київська
  • Сумська
  • Вінницька
  • Харківська
  • Дніпропетровська
  • Донецька
  • Миколаївська
  • Херсонська
  • Одеська
Кольори
  • багряний
  • пурпуровий
  • зелений

Небо світилося від насичено-багряного до зеленого — від Київщини до Херсонщини й Одещини.

Області — за повідомленнями українських ЗМІ (Українська правда. Життя, Фокус); рівень бур — за NOAA SWPC.

Який Kp потрібен, щоб побачити сяйво

  • Kp 3Спокійнобуває щоночі

    Лише за полярним колом: Тромсе, Кіруна, Рованіемі, Мурманськ.

  • Kp 5Буря G1кілька разів на місяць

    Південь Норвегії, Швеції й Фінляндії: Осло, Стокгольм, Гельсінкі.

  • Kp 6Буря G22–3 рази на місяць

    Балтія, Шотландія, північ Данії — низько на обрії.

  • Kp 7Буря G3близько разу на місяць

    Польща, Німеччина, Білорусь; інколи — північ України, на фото.

  • Kp 8–9Бурі G4–G5G4 — кілька разів на рік, G5 — кілька разів за цикл

    Уся Україна: сяйво видно на око, на півночі неба, а при Kp 9 — і вище.

Чому сяйво буває над Україною

  1. Викид на СонціХмара плазми летить до Землі 1–3 дні
  2. Буря Kp 8–9Магнітне поле Землі сильно збурене
  3. Овал сповзає на південьЗ 65–70° до 45–50° пн. ш. — над Україну

Полярне сяйво світиться там, де заряджені частинки від Сонця врізаються у верхні шари атмосфери на висоті 100–400 км. Зазвичай це відбувається у вузькому овалі навколо магнітного полюса — над Лапландією, Ісландією, Канадою. Під час сильної магнітної бурі овал розширюється на південь, і тоді сяйво видно навіть з України. Тут воно найчастіше червоне чи багряне, а не зелене: так світиться кисень на висоті понад 200 км, і саме цю верхню частину сяйва видно здалеку, з-за обрію.

Докладно про полярне сяйво

Що таке полярне сяйво і звідки його кольори

Полярне сяйво — це світіння розрідженого газу у верхніх шарах атмосфери. Його джерело енергії — сонячний вітер: потік заряджених частинок, переважно протонів та електронів, який постійно йде від Сонця. Магнітне поле Землі відхиляє більшість цього потоку. Проте частина частинок потрапляє в магнітний «хвіст» планети, набирає енергію, а потім рухається вздовж силових ліній до полярних областей. Там частинки зіштовхуються з атомами кисню й молекулами азоту, передаючи їм енергію. Газ віддає її у вигляді світла — так у небі з’являються дуги, промені та рухливі завіси. Саме атмосфера світиться, а не сонячні частинки, які ми начебто бачимо здалеку.

Колір залежить від того, який газ світиться і на якій висоті відбувається зіткнення. Основна видима картина формується приблизно від 100 до 400 км над поверхнею. Кисень на висотах 100–200 км дає зелене світло, а вище 200 км — червоне. За синюваті та фіолетові відтінки відповідає азот. Тож зелене й червоне сяйво можуть бути різними частинами того самого явища. Спостерігач під сяйвом добре бачить його нижню зелену частину. З великої відстані вона може ховатися за обрієм через кривизну Землі, тоді як висока червона частина ще залишається видимою. Тому на фотографіях з України небо нерідко має червоний або багряний відтінок.

На карті сяйво утворює овали навколо магнітних полюсів — північного й південного. Це не нерухомі кільця: їхні межі та яскравість змінюються разом зі станом магнітного поля. У спокійний час північний овал проходить над Лапландією, Ісландією, півднем Гренландії, Канадою й Аляскою. Під час сильного збурення він розширюється в бік нижчих широт. Для України це означає, що світна область може наблизитися достатньо, аби її було видно над північним обрієм. За особливо сильної бурі сяйво з’являється й вище в небі.

Як читати прогноз сяйва: Kp і карта OVATION

Почніть із прогнозу Kp над цим текстом. Індекс має шкалу від 0 до 9 та описує загальний рівень збурення магнітного поля Землі. Його розраховують за спостереженнями магнітних обсерваторій у різних частинах світу за кожні три години. Що вищий Kp, то далі від полярних областей може розширитися овал сяйва. Від Kp 5 починається магнітна буря: цьому значенню відповідає G1, а Kp 6 — G2, Kp 7 — G3, Kp 8 — G4, Kp 9 — G5. За шкалою NOAA рівень G1 означає слабку бурю, G5 — екстремальну. Проте Kp не вимірює яскравість неба над вашим будинком і не враховує місцеві хмари.

На цій сторінці прогноз згруповано за ночами з 17:00 до 05:00 за київським часом. Так зручніше планувати спостереження: вечір і наступний ранок належать до одного нічного проміжку, хоча календарна дата опівночі змінюється. Це умовне вікно сторінки, а не обіцянка темряви протягом усіх зазначених годин. У різні пори року сутінки закінчуються в різний час; удень сяйво не побачити навіть за сильної бурі. Переглядаючи прогноз на три ночі, зіставляйте підвищення Kp з годинами, коли у вашій місцевості вже темно. Денне збурення саме собою ще не означає сприятливої ночі.

Потім подивіться на карту OVATION. Модель Центру прогнозування космічної погоди NOAA оцінює ймовірність побачити сяйво над головою в певному місці протягом найближчої години за темного та ясного неба. Вона оновлюється кожні кілька хвилин, а сайт отримує свіжу карту раз на 30 хвилин. Це ближчий часовий орієнтир, ніж прогноз на наступні ночі. Край кольорової смуги не є межею видимості для спостерігача на землі: високе світіння можна побачити збоку, низько над обрієм. Завдяки цьому сяйво іноді видно на кілька сотень кілометрів південніше від краю зеленої смуги. Коли Україна поза нею, перевіряйте також північний обрій і значення Kp.

Коли сяйво видно в Україні

Щоб полярне сяйво було помітним в Україні, зазвичай потрібна дуже сильна буря — G4 або G5, тобто Kp 8–9. За шкалою на цій сторінці таких значень достатньо, щоб побачити його неозброєним оком по всій країні: переважно в північній частині неба, а за Kp 9 — і вище. Проте сяйва не гарантовано в кожному населеному пункті. За Kp 7, що відповідає бурі G3, на півночі України інколи вдається сфотографувати слабке світіння, яке оком зазвичай непомітне. Натомість Kp 5 уже означає бурю, але для України цього переважно недостатньо: за шкалою сайту сяйво тоді спостерігають на півдні Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Бурі рівня G4 трапляються в середньому кілька разів на рік, G5 — кілька разів за 11-річний цикл сонячної активності. Вони частіші поблизу максимуму циклу й одразу після нього, але не мають розкладу, за яким можна призначити спостереження заздалегідь. Максимум 25-го циклу припав на 2024–2025 роки; сильні бурі можливі й після максимуму. Для порівняння, рівень G1 у шкалі сайту трапляється кілька разів на місяць, однак до українських широт овал за такої бурі зазвичай не доходить. Тому повідомлення про магнітну бурю ще не рівнозначне повідомленню про видиме сяйво в Україні. Перевіряйте саме її рівень, нічний проміжок і свіжу карту.

Найяскравіші приклади показано над статтею. У ніч 10–11 травня 2024 року буря досягла G5 і Kp 9; вона була найсильнішою з 2003 року. Сяйво бачили від Волині до Одещини, над північним обрієм і навіть над головою. У ніч 10–11 жовтня 2024 року після спалаху X1.8, що стався 9 жовтня, розвинулася буря G4 з Kp 8+: від Київщини до Херсонщини й Одещини спостерігали багряне та зелене світіння. Загалом Волинь, Полісся, Чернігівщина й Сумщина мають більше шансів, бо ближчі до овалу. Однак за сильної бурі перевіряти північне небо є сенс будь-де в Україні.

Куди й коли дивитися

Шукайте місце, де північний обрій не закривають будинки, дерева чи схил. Підійдуть поле, берег водойми або пагорб із відкритим краєвидом. Самої відсутності ліхтаря над головою замало: яскрава міська заграва попереду також приховує слабке світіння. Обирайте напрямок, у якому між вами та північним небом немає освітленої забудови. Перед виходом перевірте хмарність саме там, куди збираєтеся дивитися. Для спостерігача ясне небо важливіше за привабливий прогноз Kp: крізь суцільні хмари сяйва не видно навіть під час сильної бурі. Просвіт над головою не допоможе, якщо північ затягнута.

Виходьте після настання повної темряви, а не лише тому, що почався нічний проміжок у таблиці. Очам потрібно 15–20 хвилин, щоб пристосуватися до слабкого освітлення. У цей час не дивіться постійно на яскравий екран: заздалегідь зменште його яскравість і відкладайте телефон між знімками. Дивіться не тільки прямо перед собою, а й трохи вище північного обрію. Слабке сяйво може виглядати блідою плямою або дугою без виразного кольору. Не очікуйте, що небо обов’язково матиме таку саму насиченість, як на фотографіях над статтею.

Міська засвітка зазвичай прив’язана до освітленої забудови, а хмари над нею можуть підсилювати світлу пляму. У сяйва можуть з’являтися промені, змінюватися межі та розподіл яскравості. Проте сама зміна плями ще нічого не доводить: хмари теж рухаються. Зіставте напрямок із розташуванням міста, перевірте карту та зробіть кілька знімків із того самого місця. Суцільна нерухома заграва над ліхтарями — ненадійна ознака. Щоб відрізнити сяйво від засвітки, порівняйте форму світіння на послідовних кадрах і подивіться, чи видно в цій ділянці зорі.

Як сфотографувати сяйво на телефон

Наведіть телефон на північну частину неба, увімкніть нічний режим і вимкніть спалах. Його світло до сяйва не дістанеться, зате освітить близькі предмети. Телефону потрібна нерухома опора: штатив, огорожа або капот авто. Переконайтеся, що він не ковзає й не хитається від дотику. Під час знімання не тримайте пристрій у руці, якщо можете його встановити: навіть невеликий рух розмиває зорі й тонкі промені. Залиште внизу кадру трохи обрію, щоб потім було легше порівнювати висоту та положення світіння.

Для витримки спробуйте 3–10 секунд. За наявності ручних налаштувань почніть з ISO 800–3200 і фокусування на нескінченність. Це робочі орієнтири, а не обов’язкові значення для будь-якого телефона: результат залежить від яскравості неба й можливостей камери. Після пробного кадру перевірте, чи не стало небо надто світлим і чи залишилися зорі чіткими. Не змінюйте всі налаштування водночас, інакше буде складно зрозуміти причину різниці. Зробіть кілька кадрів поспіль з інтервалом: сяйво змінюється за хвилини, тож форма променів на сусідніх знімках може відрізнятися.

На фотографії червоне або зелене світіння часто насиченіше, ніж під час спостереження оком. Камера накопичує світло протягом витримки, тому виявляє слабкий колір, який ви можете бачити лише як бліду пляму. Водночас нічний режим підсилює й міську заграву, тому сама яскрава барва не підтверджує сяйва. Порівнюйте послідовні кадри, обрій і картину хмар. Збережіть початкові знімки без посилення насиченості, щоб не втратити деталі слабкого світіння.

Звідки дані на сторінці

Джерело карти та прогнозу на цій сторінці — Центр прогнозування космічної погоди NOAA SWPC. Для карти використовується модель OVATION, яка оновлюється кожні кілька хвилин; NeSkazano отримує її зображення раз на 30 хвилин. Прогноз Kp на три доби NOAA публікує двічі на день, а сайт перевіряє й отримує його кожні 3 години. Тому не кожне оновлення на сайті означає новий прогноз від джерела. Карта й таблиця також описують різні часові горизонти: найближчу годину та наступні ночі. Не сприймайте поточне положення овалу як карту для всього прогнозного періоду.

Час на сторінці переведено на київський, а нічні проміжки згруповано від 17:00 до 05:00. Вам не потрібно самостійно переводити години перед плануванням виходу. Прогноз залишається орієнтиром: розвиток збурення може відрізнятися від очікуваного, а видимість додатково залежить від темряви, хмар і місцевого освітлення. Високий Kp не гарантує яскравої завіси над конкретним місцем, так само як край смуги OVATION не виключає можливості побачити сяйво на обрії. Перед спостереженням оновіть сторінку, звірте найближчий нічний проміжок із картою та перевірте стан неба у вашій місцевості.

Часті запитання

Чи буде полярне сяйво сьогодні в Україні?

Ні. У ніч на 12 листопада індекс Kp — до 3,0, сяйво можливе: лише Лапландія. Для України потрібен Kp 8–9.

Чи буде полярне сяйво завтра?

У ніч на 13 листопада прогноз — Kp до 2,0 (спокійно); сяйво можливе: лише Лапландія.

Який Kp потрібен, щоб побачити сяйво в Україні?

Kp 8–9, тобто магнітна буря G4–G5. На півночі країни слабке світіння на фото інколи ловлять уже при Kp 7.

Коли сяйво було видно в Україні?

Найяскравіші випадки останніх років — ночі 10–11 травня 2024 року (буря G5, Kp 9) і 10–11 жовтня 2024 року (буря G4). Обидва рази сяйво бачили в більшості областей.

Чому в Україні сяйво червоне, а не зелене?

Зелене світіння дає кисень на висоті 100–200 км, червоне — вище 200 км. З України видно лише верхню частину сяйва над обрієм, тому воно здебільшого червоне чи багряне.

Як сфотографувати сяйво на телефон?

Увімкніть нічний режим, поставте телефон на опору й знімайте північну частину неба 3–10 секунд. Камера часто бачить сяйво яскравішим, ніж око.

Про МетеоПульс

МетеоПульс — розділ сайту Pogodar про космічну погоду: магнітні бурі, спалахи на Сонці, полярні сяйва й події на небі.

Карту сяйва ми беремо з моделі OVATION Центру прогнозування космічної погоди NOAA (США) — на сайті вона оновлюється кожні 30 хвилин, прогноз Kp — кожні 3 години. Час переводимо на київський.

Джерела: NOAA SWPC OVATION · NOAA SWPC